Поради для батьків
Поради
щодо виховання у дітей почуття власної гідності і відповідальності за свою безпеку:
- Використайте будь-яку можливість, щоб висловити дитині свою любов.
- Оцінюйте кожну самостійну справу дитини позитивно.
- Намагайтеся помітити і похвалити дитину за зміни до кращого в її поведінці, навіть якщо вона дуже незначна.
- Пам’ятайте, що при частому зверненні до заохочення та похвали, Ви сприяєте розвитку у дитини впевненості в собі.
- Намагайтесь навчити дитину, як виправити неправильний вчинок.
- Висловлюйте своє ставлення до неналежної поведінки дитини ясно і неоднозначно, залишаючи впевненість у вмінні дитини діяти правильно.
- Розмовляйте з дитиною в тоні поваги і співробітництва.
- Залучайте дитину в процес прийняття рішень.
- Пам’ятайте, що Ви даєте дитині зразок правильної поведінки.
- Намагайтеся уникати порожніх погроз. Вчить дитину прагнути до успіху, бо успіх, визнаний дорослим, є мірилом її цінності.
- Рахуйтеся з думкою дитини. Бажано, щоб дитина мала можливість виразити своє невдоволення чи навіть обурення, коли вона повинна підкоритися правилам, що їй не до смаку. Залучайте дитину до вирішення будь-яких ситуацій.
- Не допускайте рукоприкладства, криків, погроз та образливих слів – вони можуть тільки викликати у Ваших дітей негативні емоції і неприязне ставлення до навколишнього світу.
- Намагайтесь виражати перевагу одному із дітей.
- Не очікуйте від дитини виконання того, що вона не в змозі зробити; давайте їй посильні завдання та доручення.
Шановні батьки!
Пам’ятайте, що тільки любов і шанобливе ставлення до дитини сприятимуть вихованню особистості.
Дитячий садок. Для чого він?
У дитячому садку зростаюча особистість установлює систематичні зв'язки з дорослими і однолітками за межами своєї сім'ї, залучається до різних видів діяльності, оволодіває системою цінностей.
Група дитячого садка має два основних джерела впливу — це вихователь і самі діти.
Вихователь виступає насамперед джерелом пізнавальної інформації для дитини, моральних вимог, турботи про неї, підтримки і підкріплення її дій та вчинків. Приходить на допомогу, виявляє радість або занепокоєння з приводу її досягнень чи невдач.
Дитячий колектив — це важливий чинник соціалізації зростаючої особистості. Вплив однолітка на дитину не менш значущий за роль дорослого у становленні малюка. Зокрема, зверніть увагу, як неоднаково реагує дитина на одне й те саме зауваження і за змістом, і за інтонацією, залежно від того, хто його висловлює — дорослий чи одноліток.
Незамінний вплив дитячого садка на самостійну активність дошкільника. Якщо сім'я опікується малюком, то дитячий садок значно більше довіряє йому, надає можливість виявляти власну ініціативу, незалежність, критичність.
Спілкування з дитиною вдома має низку особливостей. І найперше — це абсолютне розуміння батьками жестової мови дитини. За протягнутою дитячою рукою і певним відповідно інтонованим вигуком «У-у!» чи «М-м!» батьки чітко бачать потребу малюка і задовольняють її цілком. Наразі дитина росте з абсолютною впевненістю, що її розуміють. А мамині нарікання на те, що 1,5—2,5-річний малюк майже не говорить, розбиваються об її ж власну готовність зрозуміти свою дитину. Натомість спілкування дитини з вихователями вимагає від неї висловлення своїх бажань, потреб, невдоволення, ставлення до предметів, подій та людей за допомогою слів. Тому постійне спілкування з вихователями і однолітками сприяє розвитку в неї мовлення — важливого засобу взаємодії, основи соціальної поведінки. Щодня дитина удосконалює вміння висловлюватись грамотно, чітко, зрозуміло, виразно, вправляється у вияві мовленнєвих і комунікативних здібностей, засвоює визнані у групі норми поведінки.
Отже, головна перевага дошкільного навчального закладу — це можливість дитини щоденно повноцінно вільно спілкуватися з однолітками! В іграх з дітьми свого віку закладаються основи взаємодії з людьми, розвиваються вміння діяти разом, розуміти інших, допомагати і співчувати їм. Режим дня і дисципліна теж належать до переваг дитячого садка. Усі діти насправді дуже люблять порядок і режим, це батьки привчають їх до вільного плавання». Та й щоденні гарячі сніданки і обіди без домашнього печива, цукерок, сухариків, чипсів підуть дитині лише на користь. Не секрет, що мами вельми рано привчають малят до "небажаної" їжі. Окрім цього, дитина, що пройшла через дитячий садок, легше адаптується до шкільного навчання, більше пристосована до умов навчання в школі, зокрема таких:
• працювати в групі, тобто в одному темпі, заданому дорослим;
• працювати за інструкцією дорослого;
• прийняти узагальнене ім'я "діти" і реагувати на нього;
• вміти налагоджувати стосунки з однолітками і дорослими тощо. Дошкільник, що йде у 1-й клас, оминаючи садок, частіше потерпає від зовнішньо заданих вимог до нього, його діяльності.
Любов батьківська — почуття дорогоцінне, але воно не може замінити собою педагогічного вміння і педагогічної підготовки, якої почасти батьки позбавлені.
